Комунальне підприємство "Тернопільводоканал"

До Всесвітнього дня водних ресурсів вирішили відповісти на найпоширеніші питання тернополян про водопровідну воду. На жаль, багато людей досі переконані, що воду з-під крана «Тернопільводоканал» подає з озера і пити її не варто. Швидко розвінчали міфи з начальницею відділу водопровідних насосних станцій Любов'ю Ярославівною Зубчук і в. о. завідуючою лабораторії хіміко-бактеріологічного контролю питної води Наталією Євгенівною Борщук.

Чи п'ють тернополяни воду з озера?

Ні. Водопостачання Тернополя та приміських сіл відбувається з 30 артезіанських свердловин, які розміщені на двох водозаборах — «Тернопільському» та «Верхньоівачівському». Глибина свердловин коливається від 30 до 50 метрів.

Отже, Тернопіль — одне з небагатьох міст, жителі якого споживають підземну воду. Слід зауважити, що підземні джерела мають кілька переваг над поверхневими (річками, каптажами, озерами). Артезіанські води перекриті зверху водонепроникними породами й захищені від потрапляння стоків, важких металів, добрив тощо.

Окрім цього, підземні води, як правило, не містять зважених речовин (тобто, є досить прозорими), і, зазвичай, безбарвними, очистка яких в свою в свою чергу не потребує складного комплексу споруд.

Скільки води споживає Тернопіль за добу?

За добу абоненти «Тернопільводоканалу» зазвичай споживають приблизно 40 тис. м куб. Близько 30 тис. м куб води в місто подають з «Верхньоівачівського» водозабору

і 10 тис. м куб — з «Тернопільського».

Чи безпечно пити некип'ячену воду з крана?

Звісно! Вся вода, яку подають у домівки містян, належно очищається, знезаражується і стовідсотково захищена від мікробіологічного забруднення. Наші спеціалісти щоденно перевіряють її якість і безпечність.

Кожного ранку, навіть у святкові чи вихідні дні, фахівці підприємства беруть проби аналізів води на виходах з насосних станцій.

Воду досліджують на органолептичні показники — запах, смак, присмак, кольоровість, каламутність. Визначають також жорсткість, вміст хлору, заліза, амонію, сульфітів, нітратів і інших хімічних речовин. Окрім цього, перевіряють, чи немає мікробіологічного забруднення. Загалом щоденно воду досліджують на майже 20 показників, тому щодо її якості та безпечності для здоров'я можна бути спокійним.

До того ж раз у квартал у лабораторії проводять розширений хімічний аналіз. Зокрема перевіряють зразки води на вміст радіоактивних, а також важких металів — свинцю, міді, кадмію, бору, цинку, молібдену та інших. Водночас відзначимо, таких перевищень ніколи не фіксували.

Чим особливий склад води, яку п'ють тернополяни?

Вода з артезіанських свердловин має природно підвищений вміст заліза. Це може впливати на її колір чи присмак. Проте підстав для тривоги в тернополян немає. Адже у місті працюють дві станції знезалізнення води. На одній з них, до слова, використовують чи не найсучаснішу технологію очищення води від мікроелементу. Та й друга станція, яку запустили в експлуатацію в кінці 1960-х років, ефективно знезалізнює воду. Тому вміст заліза у воді, яка тече з кранів тернополян, не перевищує норми.

Чи безпечна для вживання вода, після кип'ятіння якої на посуді утворюється накип?

Накип утворюється через підвищену жорсткість води. На водозаборі «Тернопільському» спеціалісти й справді фіксують підвищену жорсткість води. В середньому вона становить 8,3 ммоль/дм³.

Жорсткість води виникає через велику кількість розчинених мінералів, зокрема кальцію і магнію. Втім чи варто панікувати через споживання води з підвищеною жорсткістю і бігти у магазин за фільтром? Аж ніяк.

Науковці вважають, що людям варто відмовитися від пом'якшення води. Адже велику кількість корисних для організму речовин, мікроелементів ми отримуємо саме з води. Штучно пом'якшуючи воду, людина догоджає лише своїй побутовій техніці, але не власному здоров’ю. Адже ця вода втратила біологічно повноцінні кальцій і магній.

Чому водопровідна вода має запах хлору?

Керуючись нормативними документами, вода, що подається споживачам, не має містити жодного бактеріального забруднення. Цього можна досягти лише завдяки знезараженню. Основним дезінфікуючим знезаражуючим засобом водопровідної води є саме хлор.

Слід відзначити, що знезараження води з Тернопільського водозабору здійснюється рідким хлором, а знезараження води Верхньо-Івачівського водозабору — низькоконцентрованим розчином гіпохлоритом натрію, що виготовляється за сучасною технологією з таблетованої солі.

Отож фахівці КП «Тернопільводоканал» знезаражують воду мінімальною розрахунковою дозою хлору, яка не є загрозливою для здоров'я людини. Внаслідок додавання хлору не зазнає руйнування і структура води. Тому запах хлору у воді з-під крана слід сприймати як показник безпечності.

Чи можуть тернополяни принести у «Тернопільводоканал» на аналіз воду з джерел і криниць, аби перевірити її безпечність?

Так. Фахівці підприємства надають платні послуги для фізичних осіб і підприємств. Для перевірки якості і безпечності води передбачені три види аналізів — хімічний, розширений хімічний і хімічно-мікробіологічний. Відвідувач може обрати кілька або будь-який з них.

Вдома з-під крану потекла вода коричневого відтінку. Чому її якість погіршилася?

Як правило, погіршення якості води — явище тимчасове. Такі ситуації можуть траплятися, коли відбулася зміна тисків. Наприклад, після тимчасового припинення водопостачання через аварійно-ремонтні роботи. Після відновлення водопостачання відбулось коливання системи й відповідно осад заліза, що накопичився на внутрішніх стінках трубопроводів у внутрішньобудинкових мережах, короткотерміново може вимиватися через крани споживачів.

Чому важливо економити воду, адже в Україні багато водойм?

Справді, в Україні налічується близько 63 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, 400 тис. ставків. Загалом це близько 1млн 100 тис. га прісної акваторії. Але стан багатьох водойм невтішний, вода часто непридатна до вживання через забруднення.

Ще одна біда України – висихання річок. Це комплексна проблема. Зникнення річок спричиняють багато чинників, зокрема зміна клімату, глобальне потепління, а також вирубка лісів, скидання сміття і біологічно активних речовин, вимивання піску та інше.

Слід відзначити, що вже зараз Україна є однією із найменш забезпечених водою країн Європи. Тому нам варто докласти всіх можливих зусиль, аби зберегти запаси прісної води для наступних поколінь.